Верховна Рада ухвалила закон № 7325, внесено тимчасові зміни до закону про загальну середню освіту.

То ж аналізуватиму підписаний.

1. Під час дії воєнного стану скасовується не лише норма про 175 навчальних днів (норма недолуга, про це писав давно), а й про початок та завершення навчального року. Вкупі з окремим положенням закону, що все це має визначати КМУ (і не лише на період воєнного стану), та з короткою відпусткою для вчителів, яку не змінили, очікую на сюрпризи з початком нового навчального року. Думаю, що це буде значно раніше ніж 1 вересня. Не плануйте нічого відпочинкового на серпень. Картоплю тре копати раніше!

2. Зупиняється дія положення ЗУ Про повну загальну середню освіту щодо (далі цитата) «максимальної кількості учнів у класі (наповнюваності класу) державного, комунального закладу освіти, крім здобуття освіти за очною (денною) або вечірньою формою». Очевидно, що оцим КРІМ обмежують лише максимальну кількість учнів при дистанційному навчанні. Але ще треба почекати роз’яснень профільного міністерства.

3. Засновник має право продовжити контракт з директором школи, в якого сплив термін контракту, на строк до завершення воєнного стану +6 місяців, без проведення конкурсу. Ключовим тут є МАЄ ПРАВО, бо може і проводити конкурс.

4. Норма про скасування річного обговорення проєкту рішення про реорганізацію чи ліквідацію шкіл в сільській місцевості із законопроєкту зникла так само загадково, як і колись з’явилася в іншому законопроєкті.

Закон має ще підписати Президент.

Що це означає

1) На час дії воєнного стану зупиняється положення про те, що навчання у школах починається з 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і завершується не пізніше 1 липня наступного року. 

Новий календарний навчальний рік може тривати різну кількість днів. 

Тривалість навчального року, дату його початку та/або закінчення визначатиме Кабмін, розповідає LIGA.Life нардепка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.

Гнучкість початку навчального року потрібна під час воєнного стану. Бо наразі не передбачити, що буде у серпні на різних територіях країни, зауважує LIGA.Life очільниця "Ре:Освіти", міністерка освіти і науки 2016-2019 років Лілія Гриневич. Але вирішивши, наприклад, починати навчання у серпні задля економії видатків на тепло, у місцевих громадах важливо провести інформаційно-роз’яснювальну роботу, повідомити батькам, з’ясувати, чи на місці діти, каже вона. 

Норма про обов’язкові 175 днів, звертає увагу Гриневич, через бойові дії вже і так порушена частиною шкіл. Під час воєнного стану може бути менше навчальних днів, тому важливо передбачити додаткові години (принаймні дистанційно) для усунення прогалин у навчанні дітей. "Цього не вистачає, і про це слід подбати. Насправді у дітей великі прогалини у навчанні і через дистанційку впродовж двох років епідемії ковіду, і тепер – через воєнні дії", – підкреслює вона.

2) Зняли норму про те, що в державних або комунальних школах у початкових класах не може бути більше, ніж 24 дитини, а в середній та старшій школі – не більше 30 учнів. Крім очної (денної) та вечірньої форми навчання. Тобто класи збільшені лише для дистанційного навчання, уточнює Наталія Піпа.

Якщо школа працює на дистанційці, бере до класу 40 дітей, а потім вирішує вийти очно, то може ділити дітей на групи і займатися по черзі – 20 очно, 20 – слухає онлайн. 

3) Директора школи можна перепризначати на посаду без конкурсу не більше, ніж на шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. "Це виправдано, бо в умовах війни часто треба забезпечити виконання принаймні якихось рішень навчального процесу, а конкурс триває довго",  – каже Піпа. 

Що далі

Можливо, наступний навчальний рік розпочнуть раніше, ніж 1 вересня, припускає експерт з питань освіти (до 2021 року – експерт Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні) Сергій Дятленко.

Довідково: LIGA.Life надіслала інформаційний запит до Міносвіти, запитавши, що МОН вже робить чи планує робити для підготовки механізмів впровадження цих законодавчих рішень.

За словами депутатки Наталії Піпи, уряд може ухвалювати рішення не тільки щодо областей, а й щодо окремих територіальних громад, населених пунктів. 

Засновники навчальних закладів – міськрада, ОТГ, ОДА – можуть подавати пропозиції Кабміну. "Наприклад, є звернення від населених пунктів, які хочуть почати навчальний рік 15 серпня – це питання теж може розглядатися Кабміном. Діти можуть вчитися очно, плюс, можна заощадити енергоресурси", – пояснює Піпа. 

Фасоля вважає варіант початку навчання в серпні напрочуд реальним: "Війна змушує шукати шляхи, як забезпечити освітні послуги і разом з тим мінімально використати ресурси". 

Експерт зауважує, що, можливо, потрібні ще більш радикальні рішення. Замість п’яти робочих днів, наприклад, вчитися шість. "Максимально використати період, коли не треба опалювати приміщення. А в зимовий період бути на канікулах", – пояснює він.  

Друга можливість Закону – можна збільшувати кількість дітей у класі, додаючи туди дітей-переселенців, виносити це на розгляд педради, підкреслює Піпа. 

"Кожен педколектив вирішуватиме, як організувати навчальний процес. Діти, наприклад, мають вчитися очно через день, чи тільки початкова школа, а середня і старша мінятися, чи будуть позмінно", – пояснює вона.

При цьому експерт переконаний, що дистанційне навчання для багатьох дітей не забезпечує якісну освіту. 

"Тому якщо хтось думає, що кількість дітей "по ту сторону" екрану не впливає на якість освітнього процесу – це не так. У вищій школі це можливо, але тримати увагу дітей у середній чи початковій школі, якщо їх багато, якщо немає зв’язку вчитель-учень – якісного процесу не буде", – вважає Фасоля.

Якість зворотного зв’язку з вчителем при дистанційному навчанні з багатьма учнями падатиме, переконана також Лілія Гриневич.

Якщо ж це змішане навчання, виникають питання з оплатою праці вчителів. "Наприклад, маємо 40-45 учнів, які не можуть водночас сісти в одній класній кімнаті, тоді школа  вирішує  поділити клас на дві групи для очного навчання. Тобто вчителю замість одного уроку треба проводити два. Спочатку з однією групою, потім з іншою. Питання, чи будуть оплачуватися кошти за навчання другої групи?" – зауважує вона.  

Адже у пояснювальній записці до закону написано "не потребує коштів з бюджету".  

"Тобто, судячи з усього, ніхто не збирається доплачувати за цей поділ. Дітей більше, однак кошти на кількість годин для вчителів залишаться ті самі, які були за меншої кількості дітей. А відповідальність – як за цих умов організувати навчальний процес – покладено на заклади освіти", – каже вона.

Зважаючи на це, якщо буде очне навчання, найімовірніше, школам доведеться ділити дітей на групи, але відразу передбачати, що діти ходитимуть на очні уроки по черзі, вважає Гриневич. На один урок одна група, друга – вдома, на інший урок – друга. "Що ускладнить організацію навчання та впливатиме на його якість", – підкреслює експертка. 

Законодавча норма про зняття обмежень щодо кількості учнів у класі, вважає Гриневич, була запропонована насамперед заради економії бюджетних коштів.

Бо дозволяє заощадити освітню субвенцію у регіонах, куди прибули діти-переселенці. "Коли дітей прибуло багато, треба відкривати нові класи. Втім, якщо збільшується кількість класів, збільшується й обсяг освітньої субвенції. З метою економії коштів, я так розумію, вирішили зняти обмеження, щоб у класі можна було навчати і 40, і 45 учнів", – пояснює експертка.

Що відомо про навчання з 1 вересня офлайн: як зараз готуються МОН і влада на місцях

LIGA.Life запитала органи влади про бомбосховища в школах і ризики почати навчальний рік без підручників у 5-х класах НУШ і 9-х класах: що вже відомо

Заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко заявив, що освітній процес в школах з 1 вересня відновиться в режимі офлайн. І що Міносвіти зараз проводить аудит місць, де у разі небезпеки можна буде сховати дітей. 

Заява Вітренка спровокувала шквал обговорень у батьківських спільнотах.

"Уявімо, що сховище в школі облаштували. Якась комісія те підтвердила. Чи повірять цьому батьки? Багато років освітні заклади напередодні 1 вересня складали акти, що школа готова до початку нового навчального року – без пожежної сигналізації, в аварійному стані, без туалетів чи вогнегасників. Багато років брехні не сприяють довірі. Тож багато батьків просто не відпустять дітей до школи", – написала співзасновниця ГО "Батьки SOS" Олена Бондаренко. 

"У наповнених школах великих міст жоден підвал не вмістить одночасно всіх дітей, що перебувають в школі, хоч як його обладнуй. Просто провести експеримент: посадити 10 дітей з дотриманням мінімальних норм на стільчики або лавку, порахувати площу, яку вони займають, і прикласти цю площу до розмірів сховища. А потім порівняти з кількістю дітей в школі. Одразу багато чого стане зрозуміло", – пише Зоя Звиняцьківська, співзасновниця ГО "Батьківський контроль" та ГО "Смарт Освіта". 

"Навіть спустити 600-800 дітей до бомбосховища за 3-5 хв неможливо", – додає Ольга Гончарова. 

Після жвавих обговорень та обурень батьків очільник МОН Сергій Шкарлет згладив риторику відомства. Заявив, що остаточно вирішувати, чи готова школа до офлайн-навчання, будуть засновники навчального закладу. Тобто місцева влада. Зокрема, департамент освіти. 

Депутатка Київради Ксенія Семенова каже, що мало шкіл столиці мають найпростіші чисті сухі підвали з місцями для сидіння, туалетом, питною водою і двома виходами. 

МОН планує зустрічі з обласними управліннями освіти, щоб обговорити питання укриттів, каже Андрій Вітренко. Обіцяє пропрацювати питання як мінімум води та аптечок в укриттях. А також – розробити вимоги до укриттів та спеціалізовані шляхи евакуації до них. Через такі заяви у багатьох батьків виникло обурення: "Ви це робите тільки на четвертому місяці великої війни?" 

Поки МОН ще думає, в частині шкіл уже почали вимагати в батьків кошти "на облаштування укриття". Відповідні скріни розмістили батьки у групі "Батьки SOS". 

Окрім наявності укриття та приведення його до нормального стану, проведення тренувальних евакуацій, на думку освітнього омбудсмена Сергія Горбачова, необхідно думати про організацію навчання, враховуючи спроможність укриття: "Складати розклад так, щоб у разі повітряної тривоги в укритті могли розміститися всі, хто перебуває в закладі освіти".

Загалом освітній омбудсмен підтримує ідею організувати освітній процес в очному форматі там, де це можна зробити безпечно. 

"Саме очне спілкування з однолітками та педагогами допоможе дітям повернутися у нормальне життя, це буде сприяти їхній психологічній реабілітації, а ефективність очного навчання вже доведена науковцями", – пояснює він. 

Якщо школа пошкоджена або зруйнована

Станом на 8 червня внаслідок бойових дій в Україні зруйновані 184 заклади освіти, з яких 113 шкіл та 42 дитсадки. Пошкоджені 1772 заклади (понад 800 шкіл та більше ніж 600 садочків). 

"Попри те що українська освіта значно постраждала від війни, новий навчальний рік має розпочатися вчасно для всіх українців, де б вони не знаходилися та в якому становищі б не опинилися", – наголошують у Міносвіти. 

Відповідальність за це покладають на керівника та засновника навчального закладу. У разі неможливості вчасно відремонтувати школу вони мають тимчасово розмістити учнів у інших закладах або організувати навчання дистанційно, відповіли у МОН на запит LIGA.Life.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов звертає увагу: зважаючи на кількість пошкоджених або зруйнованих шкіл, переміщення дітей по Україні та за кордон, зрозуміло, що частина учнів переводитиметься в інші навчальні заклади: "Треба розраховувати інакшу освітню субвенцію і на тій території, де заклад знищено, і на тій території, куди учні поїдуть".

До серпня треба ці питання вирішити та мати механізми перерозподілу освітньої субвенції", – підкреслює він.

МОН планує перерозподіл освітньої субвенції з державного бюджету місцевим на початку 2022/2023 навчального року після здійснення аналізу звітів ЗНЗ-1, що подадуть заклади освіти станом на 5 вересня 2022 року, відповіли LIGA.Life у пресслужбі.

Наразі, пише Горбачов, Служба освітнього омбудсмена отримує шалену кількість звернень від освітян, яким місцева влада сильно урізає зарплати, а подекуди – змушує писати заяви "за власний рахунок" та погрожуючи звільненням.

"Все це відбувається під гаслом: "Грошей немає". У мене гарна новина для освітян – гроші є! Світовий банк цільовим призначенням виділяє $1,5 млрд  (близько 52 млрд грн) на зарплати держслужбовцям та педагогам. І тепер саме від швидких та правильних дій чиновників залежить, коли ці гроші дійдуть до освітян", – каже він.

Чи є гроші на друк підручників 

Нагадаємо, цьогоріч у п'ятих класах має початися реформа НУШ. У пресслужбі МОН відповіли, що триває конкурсний відбір підручників для п'ятого класу, за результатами якого сформують перелік книг, що можуть видавати коштом держбюджету. Вже провели конкурсний відбір і затвердили перелік підручників для дев'ятого класу. 

У відповідь на запит LIGA.Life МОН заявило: якщо не буде грошей на друк навчальних видань, МОН спільно з Інститутом модернізації змісту освіти проситиме видавництва розмістити електронні версії підручників для п'ятого класу в електронній бібліотеці інституту. 

Як зміняться навчальні програми

Наразі, за наказом МОН, робочі групи працюють над змінами в навчальні програми предметів "Зарубіжна література", "Захист Вітчизни", "Історія України" та "Світова історія". Про це в ефірі телемарафону повідомив заступник міністра освіти й науки Андрій Вітренко.

"Таке, як "Війна і мир" в Україні більше не вивчатимуть. Усе, що оспівує війська орків, зникне з програми зарубіжної літератури", – наголосив він.

За словами Вітренка, наразі тривають дискусії щодо того, чи залишати в навчальній програмі когось із російських письменників. 

Будуть також внесені зміни в методологію викладання предметів "Історія України" та "Всесвітня історія". Робота ґрунтується на національних українських архівних документах. Зокрема, каже заступник міністра, буде виписано взаємовідносини між українською нацією і "руським міром" на основі історичної правди.

За його словами, Міносвіти наразі опрацьовує питання друку нових підручників до початку навчального року. Вітренко зазначив, що МОН точно підготує методику викладання: "Щоб наші діти знали історичну правду відносин між нашими народами".

Зміни стосуватимуться також практичної спрямованості предмета "Захист Вітчизни". "Буде окремий блок, що стосуватиметься протимінної діяльності, – каже Вітренко, – щоб діти були свідомі того, що не можна чіпати". Робочі групи мають подати результати своєї роботи до МОН до 15 червня. 

Зауважимо, ідея вилучити з програми "Зарубіжної літератури" Толстого чи Достоєвського – не нова. Міносвіти вже пропонувало це у 2017 році.

Загалом упродовж літа, кажуть у пресслужбі МОН, планується оновлення змісту навчальних програм для шкіл з: 

- навчальних предметів "Захист України", "Основи здоров'я", "Історія України", "Всесвітня історія", "Основи правознавства", "Географія", "Фізична культура", "Зарубіжна література";

- курсу "Громадянська освіта"; 

- інтегрованих курсів "Історія: Україна і світ", "Література" (російська та зарубіжна; молдовська та зарубіжна; польська та зарубіжна; румунська та зарубіжна; угорська та зарубіжна);

- з мов національних меншин: угорської, румунської, російської, польської, молдовської;

- типових освітніх програм для перших-четвертих класів закладів загальної середньої освіти.

МОН також рекомендує школам утриматися від урочистих святкових лінійок на початку навчального року, якщо воєнні дії продовжуватимуться, кажуть у пресслужбі.

LIGA.Life надіслала запит на інтерв'ю з профільним заступником міністра освіти щодо ситуації в школах та підготовки до 1 вересня, аби з'ясувати ряд запитань, які залишаються без відповідей. Свої запитання до міністерства можете залишати в коментарях. 

Ще по темі

Лише 1500 шкіл з 13 700 в Україні мають укриття, які відповідають вимогам – МОНЗа кордоном зараз 24 000 вчителів. За яких умов їх можуть змусити повернутися чи звільнитиУкраїнські школярі більше не вивчатимуть "Війну і мир" – обіцяє МОН

Школа офлайн з 1 вересня: 10 запитань до заступника міністра освіти

Що з укриттями у школах та хто їх буде облаштовувати і за які кошти, коли буде відомо, яка школа виходить офлайн, а яка – онлайн? Пояснює МОН

Заступник міністра освіти і науки Андрій Вітренко заявив, що освітній процес в школах з 1 вересня відновиться в режимі офлайн. І що Міносвіти зараз проводить аудит місць, де у разі небезпеки можна буде сховати дітей. 

Заява Вітренка спровокувала шквал обговорень у батьківських спільнотах. Після чого очільник МОН Сергій Шкарлет згладив риторику відомства. Заявив, що остаточно вирішувати, чи готова школа до офлайн-навчання, будуть засновники навчального закладу. Тобто місцева влада. Зокрема, департамент освіти. 

Питань залишається багато, на частину з них погодився відповісти начальник Головного управління загальної, середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко.

1. Яка мотивація МОН рекомендувати навчальний рік офлайн, коли повномасштабна війна? 

Ми – суспільство, батьки і вчителі, діти – дуже хотіли б нормально вчититися в звичному режимі. Зараз робиться все можливе, щоб 1 вересня школи розпочали роботу очно. Це непросте завдання. 

В Україні – 13700 шкіл, з яких, за інформацією органів управління освітою, лише близько 1500 шкіл мають бомбосховища або інше укриття, які більш-менш відповідають вимогам. 

Минулого тижня прем'єр-міністр України провів нараду з приводу підготовки до нового навчального року. І це завдання, в тому числі, щодо створення нормальних безпекових умов роботи шкіл, поставлене перед ОВА і органами місцевого самоврядування, органами управління освітою і Міносвіти.  Якщо таких умов не буде, дистанційна робота або робота в змішаному режимі не відкидається.

2. Тобто в одному місті можуть якісь школи з укриттями запрацювати офлайн, а якісь – залишаться на дистанційці?

Так, таке може бути. Якщо школа не має бомбосховища, укриття і не має можливості забезпечити якесь найближче приміщення, яке можна використовувати як укриття, тоді ОВА і органи місцевого самоврядування прийматимуть рішення, як ця школа може функціонувати.

Зрозуміло, що великі капіталовкладення потрібні, щоб будувати або обладнувати нові укриття. І це навряд можливо в умовах воєнного стану. Але те, що можна, органи місцевого самоврядування повинні робити.

3. Яке конкретно має бути укриття, щоб школі дозволили очно працювати? Шкільне підвальне приміщення, яке не є бомбосховищем за нормативами, підходить, щоб відкрити школу офлайн? 

Конкретні технічні вимоги краще питати в органів влади, які за це відповідають – ДСНС і Мінрегіон. З точки зору освіти для нас важливо:  якщо в школі в цей день займається 200 дітей і 20 педагогів, то на 230 місць повинно бути обладнане приміщення, яке відповідає нормам.

[За те, скільки метрів має бути на 1 дитину в укритті, яке освітлення, вентиляція] відповідають органи місцевого самоврядування і обласні військові адміністрації. Міносвіти координує. Поставлена задача інформувати Кабмін про те, як іде підготовка до нового навчального року. Ми цю інформацію будемо збирати, починаючи з кінця червня. 

Є комісія, яку призначає засновник, тобто орган місцевого самоврядування. Туди входять всі технічні спеціалісти, які повинні дати висновок, що це приміщення може використовуватися як укриття для дітей, педпрацівників та інших працівників школи. Люди, які підписують цей висновок, відповідають за нього..

4. Батьки зауважують, що й раніше перевірки були часто для галочки. Чому вони мають повірити, що зараз буде інакше? 

Ми повинні не емоціями керуватися. На нараді,  яку прем'єр-міністр проводив, завдання щодо безпеки було серйозно поставлено перед міністерствами,  органами місцевого самоврядування, ОВА, ДСНС. Не може бути в умовах війни ставлення "для галочки". Погоджуюсь, що раніше таке могло бути. Але зараз такого бути не повинно.

5. Обладнувати укриття мають за кошти засновників, тобто місцевої влади?

Так. Обладнувати укриття можна в тому числі за кошти, не заборонені законодавством. Це можуть бути кошти держбюджету, не виключено, що певні кошти будуть направлені теж. Зараз ми розраховуємо на міжнародну допомогу, яка по різних напрямках іде. 

Коли наш міністр звертався до міністрів освіти в іноземних країнах, до різного роду міжнародних організацій, то питання обладнання закладів освіти, в тому числі, укриттями було одним з. Тобто всі кошти, які можна буде знайти, будуть використовуватися.  Для початку важливо, щоб було все проаналізовано.

6. Часом можуть бути потрібні великі кошти, щоб привести укриття до потрібного стану. В одній зі шкіл, коли відкрили підвал, болота було по коліна, тобто це питання вентиляції, місткості тощо. У засновників може не бути коштів, в такому випадку що? Можлива додаткова субвенція?

Навряд зараз в умовах воєнного стану можлива окрема субвенція на цю мету. Але не виключено, що після аналізу даних, які надійдуть на кінець червня, певні кошти з держбюджету можуть бути спрямовані.

7. У частині шкіл уже почали вимагати в батьків кошти "на облаштування укриття". Відповідні скріни розмістили батьки у групі "Батьки SOS".  Один із випадків зафіксований у Львові, який не був тимчасово окупований. Там у школах з батьків по 700 грн збирають.

Побори – це неприпустимо. Позиція Міністерства однозначна. Інша справа, зараз ситуація в державі складна. Є різні моменти, особливо в регіонах, які були тимчасово окуповані, а потім звільнені. І можуть створюватися, в тому числі, батьками різного роду благодійні фонди, які повинні діяти відповідно до законодавства. І якщо добровільно – це не виключається. Але примус неприпустимий.

Міністерство щодня отримує від 100 до 200 листів, які стосуються роботи школи. Більшість – від батьків. Все, що стосується школи, до мене прийде. Поки що жодного листа по жодному регіону, в тому числі по Львівській області, не бачив про те, що ви говорите. Якщо такі звернення будуть – будемо реагувати.

8. Коли департаменти освіти мають оголосити про своє рішення щодо формату роботи шкіл – це початок, кінець серпня? 

Відповідно до доручення премєр-міністра, ми кожні 10 днів будемо оновлювати цю інформацію і по мірі готовності ОВА можуть приймати такі рішення. Гадаю, що на початок серпня, мабуть, вже буде остаточно відомо, яка буде ситуація в тому чи іншому регіоні, де можливо організувати очний процес, де неможливо.

9. Якщо під час уроку починається тривога, урок переривається – як спустити сотні дітей за кілька хвилин у підвал? 

Якщо ми точно знаємо, що в школі укриття на 200 осіб, а у нас вчиться 600, то, на жаль, прийдеться організувати очне навчання в три зміни. Або – змішане навучання. Тут все залежить від керівника закладу, і це важливо організувати.

До початку навчального року кожен заклад має перевірити, за який час діти можуть спуститися з третього поверха, з другого, пройти з першого. Це повинно бути і практично перевірено, і зроблені висновки.

10. Багато шкіл сьогодні використовуються як тимчасові прихистки для переселенців. Що МОН пропонує тут?

Є рекомендація уряду по можливості знайти людям інші приміщення, де вони могли б перебувати, якщо є потреба. Щоб заклади освіти могли нормально готуватися до початку навчального року. Це непросте завдання. Особливо на заході України, де багато таких закладів і переселенців. Але поступово це робитиметься, за це відповідають ОВА і органи місцевого самоврядування.

Ірина Петренко

журналістка LIGA.Life, спеціалізація - освіта