Особливості роботи у період карантинних заходів

1) Уряд посилить заходи безпеки для боротьби з корона вірусом.

Для попередження розповсюдження коронавірусної хвороби Уряд планує запровадити більш жорсткі заходи безпеки на період карантину – до 24 квітня 2020 року.

01.04.2020 відповідні зміни з одноденним доопрацюванням запропоновано до постанови №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на засіданні Кабінету Міністрів. Постанову буде викладено в новій редакції.

Зокрема, під час карантину, який триватиме до 24 квітня 2020 р. на всій території України, серед внесених нових змін діятиме заборона на:

– перебування в громадських місцях без вдягнутої маски чи респіратора;

– переміщення групою осіб більш ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводу дітей;

– перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 16 років, без супроводу повнолітніх;

– відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та у випадку службової необхідності;

– відвідування спортивних та дитячих майданчиків;

– проведення всіх масових (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних та інших) заходів, у яких бере участь понад 10 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування тощо.

 2) Верховна Рада України 30.03.2020 на позачерговому засіданні прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” (законопроект №3275).

Законопроект суттєво коригує умови праці під час карантину. Сталося це завдяки змінам до Кодексу закону про працю України.

По-перше, з визначення трудового договору (ст. 21 КЗпП) усунули згадку про те, що працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, “з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові”.

По-друге, згідно з законопроектом № 3275 додержання письмової форми надалі є обов’язковим при укладенні трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

По-третє, детально розписали в оновленій ст. 60 КЗпП про гнучкий режим робочого часу (ГРРЧ). Він може встановлюватися за погодженням між працівником і роботодавцем на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом. А на час загрози поширенню епідемії, пандемії та (або) на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та ГРРЧ може встановлюватися у наказі (розпорядженні) роботодавця без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

По-четверте, у тому ж Кодексі записали норму про дистанційну (надомну) роботу. Також передбачили, що виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

По-п’яте, у норму ст. 113 КЗпП щодо порядку оплати часу простою додали уточнення, що час простою не з вини працівника – це, в тому числі, і період оголошення карантину, встановленого КМУ.

По-шосте, під час карантину, встановленого КМУ на запобігання поширення корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 233 КЗпП, продовжуються на строк дії такого карантину. Йдеться про строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів.

Закон набирає чинності з дня його опублікування.

 3) Постановою Головного державного санітарного лікаря дозволена робота продуктових ринків за певних умов

МОЗ дозволив продуктовим ринкам працювати у період карантину, якщо вони будуть дотримуватися певних правил.

Органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування при здійсненні торгівлі на ринках доручено забезпечити можливість функціонування ринків лише за дотримання таких умов:

– зареєстрований оператор ринку харчових продуктів;

– знаходження на ринку не більше одного відвідувача на 20 м торгівельної площі;

– наявна можливість забезпечення дотримання відстані між покупцями в чергах не менш ніж 1,5 метри;

– забезпечення відповідного персоналу та покупців засобами індивідуального захисту;

– забезпечена можливість дотримання протиепідемічних заходів.

Для ринків вихідного дня відстань між місцями торгівлі повинна становити не менш ніж 3 метри.

4) Суд притягнув чоловіка до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину і наклав на нього штраф у розмірі 17 тис. грн.

1 квітня 2020 року чоловіка, який перебував у приміщенні продуктового магазину без маски, Зарічний районний суд міста Сум притягнув до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину та наклав на нього штраф в розмірі 17 тис грн.

Відповідно до протоколу, ввечері 30 березня 2020 року чоловік зайшов до магазину «АТБ», без засобів захисту, тобто знаходився у публічному місці без медичної або респіраторної маски, чим порушив п. 2 а рішення виконавчого комітету СМР №172 від 27 березня 2020 року відповідно до якого на території Сумської міської об’єднаної територіальної громади заборонено знаходитися у публічних місцях, громадському транспорті, без засобів індивідуального захисту, та скоїв правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.

Постанова суду не набрала законної сили та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів.

Пошук в ЄДРСР судових рішень по вказаній справі можна здійснити за № 591/1906/20 з моменту появи у системі.

 ПИТАННЯ/ВІДПОВІДІ:

1. Яка відповідальність передбачена за порушення карантину?

Адміністративна.

Стаття 443 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлює наступне.

Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними захворюваннями,

– тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – у розмірі від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна.

Стаття 325 Кримінального кодексу України встановлює наступне.

1. Порушення правил та норм, встановлених з метою запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням, а також масовим неінфекційним захворюванням (отруєнням) і боротьби з ними, якщо такі дії спричинили або завідомо могли спричинити поширення цих захворювань, –

карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки, –

караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

2. Скільки може тривати відпустка без збереження заробітної плати під час карантину?

Стаття  84  Кодексу законів про працю встановлює наступне.

У випадках, передбачених статтею 25 Закону України “Про відпустки”, працівнику за його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної не включається у загальний строк, встановлений частиною другою цієї статті.